«Среди вас очень многие пользуются нашим аргановым маслом.
Нравится ли Вам лично его аромат?
Если когда-нибудь я буду писать мемуары и меня спросят, что я больше всего НЕ любила в своей работе в Arganica, я скажу – «вопросы о запахах». ??
⠀
Я раньше и не подозревала, насколько все мы по-разному их воспринимаем!
⠀
В это сложно поверить, но с разницей в 15 минут к нам в Директ могут прийти два сообщения с примерным смыслом: «О, этот прекрасный нежный аромат масличка, как он мне нравится, я балдею!» и «Господи, почему вы не сказали, что масло отдает несвежей рыбой?».
⠀
И оба сообщения будут об одном и том же аргановом масле. Из одной партии?
⠀
С одной стороны – мы ведь точно знаем, как пахнет масло, и что с ним все отлично (сами видим, как его отжимают, сами фасуем, отправляем); мы знаем, что оно свежее, без добавок, что пахнет оно аргановыми орешками.
⠀
От партии к партии аромат арганового масла действительно может немного отличаться. Это связано с
1) сезоном;
2) с тем, успело ли масло отстояться после отжима (в разных бутылочках разное количество натурального осадка, чем больше осадка в масле – тем интенсивнее аромат);
3) аромат элементарно зависит от особенностей конкретного дерева, с которого плоды попали в переработку??
⠀
При этом, гамма аромата всегда одна и та же – что-то между семечками и жареными орешками, если сравнивать со знакомыми всем запахами.
⠀
Но рыба? Козочки? Неприятный запах??
⠀
С другой стороны – клиент ведь тоже не придумывает! Просто что-то в новом для него запахе арганового масла мозг ? соотнес с другими знакомыми ранее ароматами и установил прочную ассоциативную связь, «закрыв» белое пятно в восприятии.
⠀
После нескольких таких сообщений с самыми разнообразными ассоциациями я полезла в Гугл и узнала очень много нового о том, как происходит в наших головах этот процесс оценки новых ароматов, соотнесения с предыдущим опытом, закрепления. Это очень интересный и сложный процесс!
⠀
Радует, что все же большинству наших Клиентов аромат аргана сразу приходится по вкусу. Другой части нужно чуть больше времени, чтоб привыкнуть, распробовать его.А ось це арган. З нього роблять олію й мажуться нею. Мама і мене завжди мазала як на сонці згорю…» – кинув недбало мій тоді ще майбутній чоловік, вказуючи на розмашисті дерева, серед яких ми вже з півгодини мчали по вузенькій трасі.
⠀
Хто ж знав тоді, 9 років тому, що саме ці дерева й саме ця олія згодом стануть моїм піклування, моєю роботою, моїм натхненням і тим, чому я буду присвячувати левову частку всього часу?!
⠀
Арган в Марокко – набагато більше, ніж сировина для косметики. Це окремий пласт культури берберського населення, що проживає в зоні, де росте аргановий ліс. У берберській мові навіть є окремі слова, застосовні виключно до арганії: назви різних частин дерева і плоду, назви всіх етапів збору і переробки врожаю.
⠀
Арганові дерева ростуть тут природним чином, аргановий ліс – дикий і нічим не обробляється (істинно органічне вирощування сировини). Арганові ліси в Марокко охороняються внутрішніми законами та занесені до реєстру охорони ЮНЕСКО, а всі офіційні арганові кооперативи об’єднані професійною спілкою, сертифіковані EcoCert, USDA і NormaCert.
⠀
Арган – ендемік. Він росте лише уздовж Атлантичного океану в певній частині Марокко. Арган дуже вимогливий до кліматичних умов і тому просто-напросто не приживається в інших місцях. Дерева навіть можуть рости й розвиватись, але не плодоносять.
Вередує арган. Бач, пекельну спеку, нестерпну посуху по багато місяців поспіль, хльосткий океанський вітер й каміння замість грунту йому подавай.
Але знаєте що?
Живучи тут, спостерігаючи за життям місцевих жителів, така «примхливість» аргану виглядає для мене абсолютно винятковим проявом мудрості та милості Всевишнього. В регіоні з суворим кліматом, де немає великих міст, де через особливості ґрунту і дефіцит води практично неможливо виростити нічого іншого, аргановий ліс і аргановое виробництво – єдине джерело доходу для більшості місцевих. Що було б з ними, якби не ексклюзивність аргану?
І якщо місцеві чоловіки мають принаймні теоретичну можливість заробляти на життя десь поза межами села чи навіть регіону, то для тутешніх жінок арган забезпечує фактично єдину доступну стабільну роботу.
І варто відмітити, що на державному рівні марокканці намагаються цю мудрість підтримати: прерогатива у створенні та розвитку арганових кооперативів на 100% тут віддана жінкам.
Ми закуповуємо нашу олію саме в такому, класичному жіночому аргановому кооперативі. І щоразу як я буваю там мене переповнюють неймовірні відчуття.
Стукотить каміння в руках колоритних берберок – майстерно колються арганові горішки. Поруч з них же вичавлюється олія. Ми набираємо її в спеціальні бутлі й одразу ж відправляємо в Україну. І зовсім скоро марокканське золото зустрічається з нашою з Вами шкірою, даруючи свою незрівнянну легкість, підтримуючи нашу красу та молодість.
Мудрість, кропотлива праця та любов у кожній краплиночці.